Субота, 23.09.2017, 06:41

Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS
Бериславська районна центральна бібліотека
Меню сайту

Категорії розділу
Заходи [200]
Нові надходження [0]
Конкурси [32]
Проекти [5]
Семінари [7]
Акції [19]
Різне [49]

Керуючі органи

Корисне
  • Перелік відкритих електронних ресурсів України

  • Портал державних послуг

  • Кабінет електронних сервісів


  • Знаменні дати
    Праздники Украины

    СМС бескоштовно

    Наше опитування
    Оцените мой сайт
    Всего ответов: 146

    Наші гості

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Наше село розташоване в широкому степу, має чотири вулиці, і хоч воно не велике, та творчі люди в ньому є.
        ОРЕСТ БОГДАНОВИЧ ДІДИК – гордість нашого села

    Орест Богданович народився 10.03.1946 році в с. Добринів, Рогачинського району, Івано – Франківської області.
        У 1964 році закінчив середню школу. Після служби в армії поступив на історичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Фванка, який закінчив у 1974 році.
        Кілька разів із сім’єю переїжджав на інше місце проживання. Майже увесь час працював директором школи. Школа та історія міцно прив’язали до себе цього талановитого педагога.
        Орест Богданович – перший директор Костирської школи. Саме він відкрив першу лінійку у 1992 році.
    Херсонщина покорила його серце, тому вивчення історії цього краю стала для нього головним захопленням.
        Вийшовши на пенсію Орест Богданович працює над історичними розвідками минулого Херсонщини, адже розуміє, що спадщина предків і доля землі – це доля України. Зібравши спогади колишніх політичних в’язнів і репресованих справжніх лицарів духу, які зазнали знущання в роки комуно – більшовицького режиму які проживали в нашому селі опублікували в книзі «Спогади» - під заголовком Долі людські, яка вийшла у 2003 році.

    У 2008 році вийшла книга Ореста Богдановича Дідика «Затамований біль» коректором якої була його дружина Стефанія Теодорівна Дідик.
        В книзі зібрано документи, архівні матеріали, спогади свідків про страшну трагедію українського народу 1932 – 1933 років – голодомор.

    У 2014 році вийшла книга Ореста Богдановича Дідика «Топоніми Бериславщини».
    У книзі автор розповідає про тісний зв'язок власних назв сіл та річок Бериславщини з історією народів, які там проживали впродовж багатьох віків.
    Географічні назви допомагають прочитати невідомі сторінки історії рідного краю. Неодноразово Орест Богданович Дідик висвітлював свої статті у газеті «Маяк», є автором багатьох наукових статей і праць.

    Також неможливо не згадати і СТЕФАНІЮ ТЕОДОРІВНУ ДІДИК, дружину Ореста Богдановича, яка пройшла поруч з ним усі роки його творчості, була коректором його книг, писала статті в газету «Маяк», «Новий день». А які гарні вірші пише Стефанія Теодорівна!
    Разом з Орестом Богдановичем з 1992 року працювала вчителем у Костирській ЗОШ. Зараз вони обоє на заслуженому відпочинку, але творче перо не покидають.

    Село, що зветься в нас Костирка,
    Співуче, дзвонкове село,
    Де нам знайома кожна гілка,
    Де ми ставали на крило.

    А крила, мов дарунок долі,
    Хоч ми одвіку на землі
    Трудились у саду і полі –
    Та змалку в рідному селі.

    Книжки читали вечорами –
    Бібліотека вся у чебрецях,
    Село вкривалося піснями
    Любові нашої в серцях.

    Де вишня, липа і берізка
    Зрослись корінням назавжди
    Книжки мої – це небо і колиска,
    І дзвін цілющої води.

    Це промінець, що звечора і зранку
    Голубить ласкаво наш край.
    Бібліотека в ніжному серпанку,
    Книжок збирає урожай.

    Все для людей, що змалку прагнуть
    Читати книги і статті,
    Бібліотека – діло звичне
    У повсякденному житті.
    Мов до джерельної води
    Приходять спраглі із довкіл.
    Книжки у серці назавжди
    Моя це радість, мій це біль.
    Дуже гарні вірші, гуморески пише ДУБЕЦЬ МЕЛАНІЯ ГРИГОРІВНА, яка народилася, яка народилася 3.01.1936 року в селі Новорайськ, потім переїхала в село Костирка. У 1955 році закінчила Костирську середню школу, навчалася в Бехтерському сільсько – господарському технікумі. Після, все своє трудове життя пропрацювала в нашому радгоспі «Нива».
        В радгоспі була сільським кореспондентом, писала статті про новини радгоспу в газетах «Соціалістична перемога», на даний час газета «Маяк», «Новий день», «Наддніпрянська правда».
        Натхнення до віршів  проявилася з молодих літ і зараз її вірші друкують в газетах, читаються в передачі «Скіфія», читаються в масових заходах, які проходять на селі.

    ГАГЕН ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА – жителька нашого села, народилася на Далекому сході в Хабаровському краї 27.01.1980 року. Коли їй було 5 років переїхала на Україну. У 1997 році закінчила Костирську ЗОШ, після навчалася в Маяцькому ПТУ на бухгалтера, на данний час працює касиром КП «Комунальник».

    Творчі здібності проявилися у 15 років, коли вона вперше закохалася і присвятила вірш першому своєму коханню. У 2015 році брала участь в конкурсі «Читаємо поетів Херсонщини». Часто читає свої вірші на сцені нашого клубу та в заходах, які проходять у бібліотеці. Ось один з них:


    ХЕРСОНЩИНА МОЯ

    Той край, в якому ми живемо,
    Колись був степом неживим.
    Та добрі люди відродили,
    Зробили затишок у нім.
    Наш край прославився усюди,
    Немає краще кавунів, томатів, перцю, меду, яблук –
    А все із наших же ланів.
    Важкою працею вдавалося
    Провести воду в Крим – і в раз.
    На всі боки почути можна –
    Яка Херсонщина у нас.
    А скільки нашої земельки по вивезли під час війни!
    Вона ж безцінна і родюча,
    Її ж бо треба берегти.
    А ті солдати, що стояли
    За рідну землю до кінця,
    Не віддали в ворожі руки,
    І пам'ять їм за це свята.
    Найменш, що можем ми зробити,
    В мовчанні голову схилить.
    Вони життя за нас віддали,
    За це ми маєм їх любить!
    Вони себе не пожаліли,
    Херсон, як вміли берегли,
    І нам потрібно працювати,
    Щоб наші діти тут жили.
    Щоб кожен починав із себе,
    Не нищив землю і поля,
    Річки, озера, ліс і звірів.
    Нам скаже «Дякую» земля.
    Херсонщина у нас прекрасна!
    Шануймо, люди, всіх хто є!
    Щоб наше небо було чистим,
    Привітні люди, щедрий край
    І все, що нам Господь дарує,
    Хранімо, як життя своє.!
    Уклін низький у знак пошани,
    Велична пам'ять і свята!
    Херсонщина довіку буде,
    Доколи людяність жива!

    Наймолодіший автор віршів нашого села СИНЕЛЬНІКОВ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ – народився 07.07.1996 року. Навчився читати у 3,5 роки, перший свій вірш написав у 8 років «Ранок».

    Закінчив школу з відзнакою у 2011 році, вступив до Бериславського медичного коледжу. Закінчив його у 2015 році «Лікувальна справа», неодноразово друкувався в газеті «Маяк». До 200-річчя народження Т.Г.Шевченка ним був написаний вірш «Пам’ятаю», який увійшов у добірку творів самодіяльних поетів Херсонщини «Кобзаревими стежками».

    РАНОК

    Ранок в нас в селі, а сонечко вже сяє
    Прокидаються від сну квітки у гаї
    А пташки співають вже пісні веселі
    Звуки звеселяють ці мою оселю.

    Завжди хочу щоб світило ясне сонце
    Заглядав його промінчик у віконце
    Цвірінчання, щоб пташок не утихало
    Щоб навколо мене все весною стало.

    Уже ясна зіронька на небі сяє
    Тільки соловейко ще не замовкає
    Буду слухать я його пісні до ночі
    Згадувать чарівні маминії очі.

    Звечора тривожного аж до ранку вишивала дівчина вишиванку.
    В нашому селі не тільки вірші пишуть, а ще й вишивають.
    ДАНІЛОВА НАТАЛЬЯ СЕРГІЇВНА – народилася в селі Костирка 18.01.1981 року.

     

    Після закінчення Костирської ЗОШ в Херсонському ПТУ-9, який закінчила у 2000 році. Працювала кухарем, потім художнім керівником в Костирському сільському клубі, на даний час працює кухарем в Костирській ЗОШ.
        Потяг до вишивання, до прекрасного не покидає її й досі. Вишиванки її виставлялися у районному огляді та деякі бралися на обласний огляд.
    ХОЛОДІЛОВА ЗОЯ ПЕТРІВНА – дуже полюбляє вишивати. Народилася вона в нашому селі 9.02.1961 року, закінчила Новорайську середню школу, після школи вивчилася на кухаря, а на даний час працює в Костирському дитячому садку. Роботи її виставлялися на огляд у районі.

    ФІЦАК ЄВДОКІЯ ІВАНІВНА – народилася 14.03.1955 року на Тернопільщині.
    У 1964 році переїхала в село Костирка. Школу закінчила в 1972 році, потім навчалася в училищі «Вітчизняної торгівлі» працювала на судомеханічному заводі. З 1980 року працювала в радгоспі «Нива», зараз на заслуженому відпочинку.


        Вишивати почала з 30 років. Покликання до вишивання їй передалось від мами.

     

     

    Вхід на сайт

    Пошук

    Обери мову сайту

    Календар
    «  Вересень 2017  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
        123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    252627282930

    Годинник

    Калькулятор

    Різне
  • Поиск в Yandex

  • Поиск в Google

  • Поиск в Yahoo

  • Поиск в Rambler

  • Проверка файла на вирусы


  • Читаємо разом
  • Безкоштовні підручники

  • 20 книг, які батьки повинні прочитати дітям

  • 20 книг, що змінюють життя

  • 100 книг, які варто прочитати

  • 100 книг, які варто прочитати


  • Розваги
  • 15 унікальних сайтів

  • 10 сайтів для пошуку музики

  • 20 сайтів для відпочинку

  • 100 кращих пісень України

  • Український патриотично – музичний портал

  • Українські мультики онлайн


  • Друзі сайту
  • Create a Free Website
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store


  • Copyright MyCorp © 2017Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz