Неділя, 30.04.2017, 02:15

Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS
Бериславська районна центральна бібліотека
Меню сайту

Категорії розділу
Заходи [193]
Нові надходження [0]
Конкурси [31]
Проекти [5]
Семінари [6]
Акції [17]
Різне [45]

Керуючі органи

Корисне
  • Перелік відкритих електронних ресурсів України

  • Портал державних послуг

  • Кабінет електронних сервісів


  • Знаменні дати
    Праздники Украины

    СМС бескоштовно

    Наше опитування
    Оцените мой сайт
    Всего ответов: 145

    Наші гості

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Ш Л Я Х О В Е


    Неподалік від міста Берислава розкинулося мальовниче село Шляхове. Виникло воно відразу після закінчення Другої Світової війни. До того тут буяли розкішні степові трави, де випасалися тонкорунні отари овець фейнівського господарства. Поодинокі озера кишіли диким коропом, сазаном. Водилися стрепети, дрохви, козулі, лисиці та вовки. За наказом власника землі у степу було вирито дев’ять колодязів, збудовано тимчасові кошари для тисячі овець. У роки громадянської війни усі дерев’яні будови Фейна спалили. У цих краях знову настала пустка. Лише у 1949 році біля однієї із криниць притулилась сім’я селянина Лукші, яка і почала будівництво власного хутірця. У 1958 році недалеко від поселення виросли зерносховища й автотракторний парк. На основі цього виникло радгоспне господарство імені Ленінського комсомолу. Сюди переселилося багато селян із різних областей України. Відтоді на карті Херсонщини з’явилося село Шляхове біля траси Херсон-Нікополь.
    Слово «шлях» має ряд синонімів в українській мові: дорога, путь, направлення по землі, воді, у житті, стежка, звір (стежина в горох). У старослов’янській мові «шлях» означало торована, бита дорога. Поляки і чехи цим словом називали «слід» і «колію». За часів Київської Русі «шлях» спочатку означав биту дорога або путь кочівників, а пізніше так називали соляний і торговий шлях, що відповідало в українській мові «бита дорога». Починаючи із XV століття в Україні наїзди татар називали Золотим, Чорним, Муравським шляхами. По них ординці гнали тисячі полонених невільників. Між іншим, Чорний шлях проходив через Таванську переправу.
    «Дорога» у нашій прадавній мові мала значення «долина», «западина», «рівнина». Воно походило із древньоіндійського слова «digati» (тягти, рвати, дергати). Первісне значення означало «розчищене в лісі місце». Варяги занесли у нашу мову слово «дрог» - стежину від сліду тварини. Готи говорили «drogan» - тягти. Англійці до сих пір вживають дієслово «to draw» - тягти, тобто у значенні «дорога», якою щось тягнуть і везуть».
    Слово «путь» в українській мові вживається у пісенній формі або вказує на якусь важливу річ мандрівникові, що надовго збирається у дорогу. Воно зустрічається у всіх слов’янських мовах . Походить це слово із індоєвропейського «panthas» - стежка, дорога. Скіфи «битий шлях» називали «panta». Реконструкція назв містечок Путивль (Сумська область) і Путила (Чернівецька область) означає «путь», «шлях», «течія».
    Стежка – вузька доріжка. Сербохорватське стеза, чеське стезе, польське стіжка, російське зга (не видно ни зги), варязьке стіг, стежка. Ці всі слова слов’янського походження.
    На території села Шляхове є ряд топонімів, які потрібно пояснити. На північному заході від села лежить курган Шишак, який має круглу форму. Із давньоруської мови це слово означає «шолом». Воно у тому ж значенні зустрічається у чехів і словаків – «sisak». Його корені знаходять у половецькому слові «шошак» - «стіг», «гостроконечний».
    Сувара – стародавня висохла водойма по дорозі на Берислав. Назва походить від  турецького слова savarmak – «поїти скот». На Прикарпатті так називають високу траву шувар у поймі ріки або на заболоченій місцевості.
    Гать – на південній околиці села, де колись були непрохідні болота. У давньоукраїнській мові слово «gatu» - прохід, дорога на болоті. Воно могло означати запруду на річці або заставу, греблю (в значенні дорога).
    Місцевість Зола у двох кілометрах на північ від Шляхового. Це твердий непродуктивний грунт, який не піддається оранці. У словнику Бориса Грінченка «зола» означає сухий, холодний вітер, дрібний осінній дощик.
    Рівнина на півдні від села називається Лемеха. Із слов’янської мови це слово означає «солончак».
    Отруб Лукші. Це хутір, виселок, частка, виділена кому-небудь із земель загального користування. Походить від слів от+рубати.  Отруби  - відходи при очистці зерна.
    На території сільської ради знаходяться п’ять курганів скіфосарматської доби та курганна група на північному заході від села, що відноситься до II тис. до н. е. Майже всі кургани пошкодженні щорічною оранкою, яка загрожує зникненню цих історичних пам’яток.

      О. Дідик, історик.

     

    Вхід на сайт

    Пошук

    Обери мову сайту

    Календар
    «  Квітень 2017  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
         12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930

    Годинник

    Калькулятор

    Різне
  • Поиск в Yandex

  • Поиск в Google

  • Поиск в Yahoo

  • Поиск в Rambler

  • Проверка файла на вирусы


  • Читаємо разом
  • Безкоштовні підручники

  • 20 книг, які батьки повинні прочитати дітям

  • 20 книг, що змінюють життя

  • 100 книг, які варто прочитати

  • 100 книг, які варто прочитати


  • Розваги
  • 15 унікальних сайтів

  • 10 сайтів для пошуку музики

  • 20 сайтів для відпочинку

  • 100 кращих пісень України

  • Український патриотично – музичний портал

  • Українські мультики онлайн


  • Друзі сайту
  • Create a Free Website
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store


  • Copyright MyCorp © 2017Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz