Бібліотека Берислав - Степнянська бібліотека - філія
Субота, 25.03.2017, 02:58

Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS
Бериславська районна центральна бібліотека
Меню сайту

Категорії розділу
Заходи [187]
Нові надходження [0]
Конкурси [31]
Проекти [5]
Семінари [5]
Акції [17]
Різне [45]

Керуючі органи

Корисне
  • Перелік відкритих електронних ресурсів України

  • Портал державних послуг

  • Кабінет електронних сервісів


  • Знаменні дати
    Праздники Украины

    СМС бескоштовно

    Наше опитування
    Оцените мой сайт
    Всего ответов: 144

    Наші гості

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Степнянська бібліотека - філія знаходиться на терріторії Степнянської сільської ради, Бериславський район, Херсонської області

    Площа:  - 7410, 8 гА
    Кількість населених пунктів: - 2

    З 1921 року уряд став розселяти бажаючих на незаселені землі, надаючи по 10 десятин землі на їдока. Було створено невеличкі хуторки, мешканцями яких стали переселенці з Дніпропетровщини, Слобожанщини. У 1930 році був створений радгосп "Бериславський", до складу якого входило с. Степове. В 1953 р. створено радгосп "Космос", в якому с. Степове було відділком. В 2001 році радгосп "Космос" ліквідовано в зв'язку з банкрутством.
    Сільська рада створена 12 квітня 2001 р. На теріторії працює одне сільгосппідприємство - ТОВ " ЮТС - Агропродукт". Фермерські господарства - " Ботаніка степова" - 406, 54гА, " МА Агрокомплекс" - 41, 8053 гА, " Мальцев" - 20, гА.
    Степнянська сільська бібліотека - філія знаходиться по вул. Перемоги, 2. Обслуговує понад 250 читачів.

    В селі Кошара 9 травня 2010 року відбулося урочисте відкриття пам'ятника воїнам загинувшим в роки Великої Вітчизняної війни. Пам'ятний монумент встановлено на місці масового поховання воїнів.
    Прізвища, ім'я та по - батькові, дати смерті встановлені завдяки проведення краєзнавчих заходів на висновках архівних даних.

     

    СТЕПНЕ


    Етимологічна назва сягає в давнину. В українській історичній лексикографії слово «степ» появилося вперше на початку XV-II ст. Слов’яни називали його Великим Полем. Готи, які переселилися сюди із Скандинавії, називали степ «пельтом». Фактично, єдиної ясної етимології це слово не має. Географічний термін пояснює його як відкритий безлісний простір з чорноземними ґрунтами і трав’янистою рослинністю. Відомий лінгвіст О.М. Трубачов виводить «степ» з іранської мови: tap - плоский, а європейці добавили букву s і вийшло step- плоска безлісна рівнина. На далеких берегах Великобританії англійський драматург В.Шекспір у п’єсі «Сон літньої ночі» вперше вжив слово «stieppe». Починаючи із XVII ст., поляки називали степ Диким Полем, хоча воно таким не було.
    Морфологічна основа Степного (Степового) походить від слова «степ». Зародилося село у 1939 році. До того його землі входили до Фейнівської економії. Неподалік Степного розміщувалися невеличкі села, хутори, висілки. До 1928 року їхня територія входила до Старо- Фейнівської сільської ради. Тут проживало чимало людей. Наприклад, у селі Вільному було 369 чоловік, Степному - 154, Дружньому - 269, Кошарі - 597. Під час комуністичних потрясінь у 30-ті роки, коли цілі села радянські комісари зганяли з рідної землі, переселяючи їх або в Сибір, або в глухий степ, у селі Степовому з’явилися переселенці з Горностаївського та Великолепетиського районів, яких називали куркулями. Сюди направляли на поселення людей з Новорайська, Чехів, Вовківського. Появилися нові прізвища не характерні для українців: Пажут, Новотний, Лукаш, Дубнек, Вейвода, Грижмайло та інші. Деякі селяни побудували хутори від Степового до Юркіно (Урожайне). Слід сказати, що хутірна система, хоча й заборонялася радянською владою, але розвивалася у той час нормально. Селяни викопали кілька колодязів із чистою водою, щоб зрошувати степову землю. Як розповідає вчитель Степнянської школи А.І. Наєнко, хутори були оазою на цих землях. Скрізь зеленіли вишневі й горіхові сади, щебетали пташки, а люди жили щасливо. Хуторянин турбувався, щоб вчасно обробити землю та напоїти її водою. Степ вимагав розумного господарювання, пильної уваги.
    Село Степове лежало у лощині, яка під час весняної повені або розливу Дніпра затоплювалася. Тому селяни переселилися на пагорб і нове село назвали Степним. У 1939 році тут проживало 479 чоловік. Після Другої світової війни хутірна система була повністю знищена. Селян об’єднали у відгодівельний радгосп «Космос». Кількість жителів села відразу зросла, появилися нові будинки, господарські приміщення. За оцінками радянської влади люди жили заможно. Незалежність України прийняли охоче. Тут вперше було організовано Селянську партію, яка мала прибічників по всій Україні.
    У селі збереглися топоніми, які необхідно роз’яснити.
    Под Озниця розміщувався біля с. Чехів. Є дві версії цієї назви. Перша тюрська: слова «озен», «озень» означають «річка», «русло». Друга іранська: саме на неї вказує назва казахстанської річки Озен, в основі якої лежить іранське слово азах - «коза». Можливо, цей под колись був наповнений водою. Земля блаженствувала, напоєна, насичена, ощасливлена. Тонкий парок плив над нею. Тихий духмяний аромат ішов від густих розкішних трав і ніжних квітів. Дня диких кіз це був справжнісінький рай. Тому цю місцину люди почали називати озницею, тобто долиною, в якій водилися дикі кози.
    Село Кошара - загін для овець, овчарня. З історії відомо, що німецький колоніст Фейн розводив мериносових овець у великій кількості. Загони для них стояли в теперішньому селі Кошара. Вчені вважають, що слово «кошара» прийшло до українців через румунську мову із латинської: сasearia - «сироварня». Місце, де виробляли сир, бринзу також називали кошарою. Корінь цього слова в різних народів означав «стоянка кочівника», «шатер», «кошик», а в туркменській мові «кошар» мав значення форпосту.
    Розлуки - розвилки доріг біля степненських хуторів. Українське слово «лучити» означає об’єднувати.
    Под Кочкара біля села Кошара. Географічний термін пояснює його як місце згарища. У російському діалекті слово «кочкера» - дим, згоріле місце.
    Село Дружнє дістало назву, яка походить від об’єднання людей різних національностей в одне господарство.
    Село Вільне виникло як поселення вільних людей без примусу.
    Село Чехи вказує на те, що тут проживали слов’яни - чехи. Посе-лилися вони під час Першої світової війни. Проживали у с. Краснян- ському, Вовківському, Кінському Загоні, Степовому та Кошарі.
    Поле Волошка знаходиться недалеко від Урожайного. Назва вказує на те, що воно було засіяне квіткою волошкою. Проте відомо, що волошки не ростуть суцільними масивами, а зустрічаються поодинці в житі, пшениці та інших злакових культурах. Найвіро-гідніше, назва утворилася від прізвища Волошка, яке зустрічалося серед тодішніх поселенців хутора.
    На околицях села Степного розміщуються кургани скіфської доби IV-1 ст. до н.е. та дві курганні групи II тис. до н.е., які частково знищені оранкою.

    Дідик О.Б., історик


    Фотографія монументу

    СЕЛО   СТЕПНЕ
    Де мов море степ широкий
    І Херсонський вітер дме
    Наче острів одинокий
    Наше селище Степне
    Скрізь, куди не кинеш оком
    Навкруги із краю в край
    Степ розкинувся широко
    Й достигає урожай
    Знову вітер нам приносить поля запахи здаля
    Й знову щедро плодоносить
    Рідна матінка-земля
    В сороковім грізнім році
    Наше виникло село
    У Дніпра на правім боці
    Всім нелегкостям на зло
    На горбочку виникали
    Перші хатки в час війни
    Шкоди щоб не завдавали
    Щедрі води весняні
    По одній хатки зростали
     закінчилася війна
    І історією стали
    Наших предків імена
    Гідно правнуки і внуки
    Вахту трудову несуть
    Молоді, робочі руки
    Справу скрізь собі знайдуть
    І у комплексі новому
    Відгодівля йде скота
    І забули вже про втому
    Комбайнери неспроста
    І сьогодні, як ніколи
    Нові вулиці ростуть
    Мов гриби, новобудови
    Виростають там і тут
    Землю зрошують канали
    Воду нам приносять в срок
    Нас з Дніпром вони з’єднали
    А вливаються в ставок

    Вірш написала вчитель Фірус Ірина Миколаївна

    Вулиця Нова

    Таврія, земля херсонська…
    Багатий, сонячний край. Історія Херсонщини веде в глибінь віків. Тут живуть кіммерійці, скіфи, таври й сармати, анти. Таємниці сивої давнини відкривають кургани-поховання.
    Що не село. Що не місто, то своя біографія. А яка ж вона у нашого села?
    На північ від Берислава до Великоолександрівки та Борозни (нині с.Архангельське Високопільського району) були неозорі степи.
    Після революції на основі Декрету  про землю почали розподіляти землі навкруги великих поселень. Звичайно земель не вистачало, тому давали часто від поселень за 10-15 км. Люди з цим хоч і неохоче, але мирилися.
    Після голоду 1921 року Уряд почав розселяти людей охочих взяти землю по 15-20 десятин на (їдака) члена сім’ї.
    Тоді почалося заселення наших країв людьми безземельними, але багатодітними. Територію нашого району заселяли переселенці з Костроми Апостолівського повіту, Великолепетиського та с. Старосілля та інших сіл. Такі поселення були на території нинішнього села Урожайне. В той час вони називалися об’єднані хутори.

    Степнянська загальноосвітня  школа І – ІІІ ступенів


    Люди так і селилися навпроти своєї землі. Так з’явилися перша, друга і третя вулиці, які тягнулися на кілька кілометрів. Перша вулиця пролягла від земель колишнього радгоспу „Нива” до траси Берислав-Велика Олександрівка. На відстані 2 кілометрів була друга вулиця, далі через 1 кілометр – третя.
    Ці хутори заселяли  вихідці з Великолепетиського повіту та сіл з-під Херсона.
    На території нашого випасу (лощини)було поселення з двох вулиць і називалося воно с. Степне. Тут поселилися вихідці з с. В.Костромки Апостолівського повіту, Великої Лепетихи, Рубанівки.
    У 1930 році був організований радгосп „Бериславський”, землі якого простягнулися  від Берислава до Д.-Броду. Радгосп вирощував зернові і здавав їх державі, він був підпорядкований Зернотресту. В цих селах відгодовували худобу, тримали корів, використовуючи солому та зерно відходи.
    Виробництво м’яса та молока підпорядковувалися М’ясотресту. Центральні садиби були розташовані в с. Іванівці (нині с. Новорайськ). Наше село було розташоване на випасі на території села Степне. Там були господарський двір та кузня. В 1932 році в результаті підтоплення садиба відділку радгоспу була перенесена на вище місце, де зараз і знаходиться село.
    Першими будівлями були майстерня з кузнею. Зараз  це провалля, а також 4-х квартирний дім на місці нашого 4-х квартирного будинку на розі вулиці Перемоги, навпроти нього було збудовано два 2-х квартирні дерев’яні будинки . Далі вулиці продовжувались землянками на 4 сім’ї.

    Приміщення контори радгоспу „Космос”


    У1932 році радгосп був розділений на окремі радгоспи та колгоспи. В селі Раківці організовано радгосп ім.. Юркіна на честь тодішнього міністра с/г СРСР Юркіна, в с. Борозенському – радгосп „Більшовицький Наступ”, в Бериславі – колгоспи „Вільна праця” та „8 Березня”.
    В селі Степному жили в основному механізатори, тваринництво  було малорозвинене (60 корів, 60 волів та 40 коней). Перед війною в селі проживало біля 20-25 сімей. Передові механізатори: Петро Шевченко, Олексій Дейнега, Василь Удовико, Іван Шабовта,  Іван Голуб, Костянтин Катренко, Іван Гаркуша, Семен Кайдаш, Іван Малий.
    Передові тваринники – це Лисак, ще до війни нагороджені орденом Леніна, Степан Удовико, Ольга Тавожнянська.
    Першими на війну були забрані Петро Шевченко, Олексій Дейнега, Семен Кайдаш, не повернулися з неї – П. Шевченко, О. Дейнега
    В 1928 році на базі економії Ф. Фейна в с. М. Горького  був організований радгосп ім. Горького, який займався вирощуванням і розмноженням насіння багатьох с/г культур, таких як конопля, тютюн, гречка, арахіс та ін.

    Сільський Будинок культури


    У 1930 році він був злитий з радгоспом „Бериславський”. З 1950 року в радгоспі почали вирощувати бавовник і тому радгосп був бавовнорадгосп, з 1954 року його перестали вирощувати. З самого початку радгосп був багатогалузевим господарством, тут вирощувалось зерно: пшениця, ячмінь, просо, жито, з технічних – соняшник, рицина. Тваринництво не мало чіткого напрямку і тому відгодовували  свиней, молодняк, ВРХ, овець та молодняк птиці. Молочнотоварні ферми були на всіх шести відділках.
    У 1960 році було прийнято рішення про розукрупнення великих господарств і в Бериславському районі організовано з 01.01 1961 року такі господарства, як радгосп „Космос”, „Україна”, „Львівський”, „Комуніст”, а з колгоспів організовано радгоспи „Дружба”, „Дніпро”, ім.. Калініна. З розукрупненням великих радгоспів почалася і їх спеціалізація на виробництві  однієї с/г продукції.
    Так радгосп „Пам’ять Леніна” спеціалізовано по виробництву молока та овочів у відкритому та закритому ґрунтах, „Комуніст” – молоко, овочі, „Дніпро” – молоко та вівчарство, „Дружба” – молоко і направлене вироблення племінних телиць, „Бериславський” – молоко і свинарство, „Космос” – зерно і відгодівля ВРХ, „40 років Жовтня” – молоко, зерно, „Україна” – молоко, зерно, „Львівський” – молоко, овочі, ім. Калініна – молоко, овочі, „Калініносільський”- зерно, молоко, направлене вирощування племінних телиць; „Кам’янський”, ім. Леніна, „Червоний Маяк” – садівництво і  виноробство. А радгосп ім. Мічуріна – садівний матеріал і виноград технічних сортів; с. Каїри –  вирощування технічних сортів винограду.
    З цією метою почалося будівництво спеціалізованих комплексів, направлених на промисловій основі виробництва с/г продукції. Такі комплекси були побудовані у радгоспі „Космос” с. Степне, „Бериславський”, „Пам’ять Леніна”, „Львівський”, ім.. Калініна, „Україна”.
    Постановою Ради Міністрів СРСР центральна садиба радгоспу „Космос” повинна б розміститися в с. Степному, однак через  відсутність виробничих приміщень, садиба була розміщена в с. М. Горького. На постійну вимогу районних і обласних органів до керівництва радгоспу про розміщення центральної садиби в с.Степному, в 1989 році вона була перенесена до нашого села.

    Робота пошукової експедиції Степнянської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів

     

     

    Вхід на сайт

    Пошук

    Обери мову сайту

    Календар
    «  Березень 2017  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
      12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    2728293031

    Годинник

    Калькулятор

    Різне
  • Поиск в Yandex

  • Поиск в Google

  • Поиск в Yahoo

  • Поиск в Rambler

  • Проверка файла на вирусы


  • Читаємо разом
  • Безкоштовні підручники

  • 20 книг, які батьки повинні прочитати дітям

  • 20 книг, що змінюють життя

  • 100 книг, які варто прочитати

  • 100 книг, які варто прочитати


  • Розваги
  • 15 унікальних сайтів

  • 10 сайтів для пошуку музики

  • 20 сайтів для відпочинку

  • 100 кращих пісень України

  • Український патриотично – музичний портал

  • Українські мультики онлайн


  • Друзі сайту
  • Create a Free Website
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store


  • Copyright MyCorp © 2017Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz